ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
Анотація
У статті досліджується важливість урахування низки факторів, які впливають на водний режим ґрунту у контексті розробки моделей для прогнозування запасів продуктивної вологи в ґрунті. Встановлено, що основні фактори, такі як тип ґрунту, його щільність та механічний склад, залишаються сталими у різних ґрунтово-кліматичних регіонах України. Друга група факторів, таких як температура повітря, опади та вологість ґрунту, піддаються змінам упродовж вегетаційного періоду та навіть коротких проміжків часу. Тому подальшими обчисленнями враховано динаміку вологості ґрунту як функцію основних змінних, таких як середня температура повітря та кількість опадів. Для більш точного прогнозування запасів вологи на кінець визначеного періоду використовують початкові запаси вологи, а також гідротермічні умови, розглянуті як предиктори у рівнянні регресії. Достовірність проведених досліджень підтверджується аналізом незалежної вхідної та вихідної інформації з метеостанції м. Херсон у період з 2018 по 2021 рр. щодо фактичних запасів продуктивної вологи в ґрунті на глибині 0 - 20, 0 - 50 та 0 - 100 см. Середня похибка між фактичними та розрахунковими даними не перевищувала +13,5 %. Це підтверджує надійність та прецизійність проведеного дослідження, роблячи його основою для подальших аналізів і висновків. У висновках відзначено необхідність точного визначення вологості ґрунту з метою ефективного управління агрометеорологічними умовами та оптимізації врожайності сільськогосподарських культур. Автори підкреслюють, що науково-дослідна робота, яка лягла в основу цієї статті, здатна зробити вагомий внесок у розвиток сучасних підходів до вологозабезпечення у галузі сільського господарства та агрометеорології. Це сприятиме поступовому та вдосконаленому розвитку методології прогнозування вологості ґрунту, що є ключовим для забезпечення стійкого та продуктивного розвитку сільського господарства.
Посилання
2. Garcia, R., & Nguyen, T. (2019). "Assessment of Hydrological Changes in Agricultural Areas under Climate Change Scenarios." Journal of Hydrology, 573, 608-620.
3. Wang, L., & Zhang, H. (2018). "Modeling the Impacts of Climate Change on Crop Water Requirements and Irrigation Demands: A Review." Agricultural Water Management, 213, 1-12.
4. Sharma, A., & Singh, B. (2017). "Assessing the Vulnerability of Agricultural Systems to Climate Change: A Review." Agricultural Systems, 151, 86-104.
5. Olesen, J., & Bindi, M. (2002). "Consequences of Climate Change for European Agricultural Productivity, Land Use and Policy." European Journal of Agronomy, 16(4), 239-262.
6. Tarariko, Iu. O., Saidak, R. V., & Soroka, Yu. V. (2019). Pidsumky ta perspektyvy doslidzhen z otsinky ta ratsionalnoho vykorystannia ahroresursnoho potentsialu silskohospodarskykh terytorii. [Results and Prospects of Research on the Assessment and Rational Use of Agricultural Resource Potential of Agricultural Areas]. Melioratsiia i vodne hospodarstvo, 2, 186-198. [In Ukrainian].
7. Holoborodko, S. P., & Dymov, O. M. (2019). Hlobalna zmina klimatu: prychyny vynyknennia ta naslidky dlia silskohospodarskoho vyrobnytstva Pivdennoho Stepu. [Global climate change: causes and consequences for agricultural production in the Southern Steppe]. Melioratsiia i vodne hospodarstvo, 1, 88-98. [In Ukrainian].
8. Owen Smith, N., & Goodall, V. (2014). Coping with savanna seasonality: Comparative daily activity patterns of African ungulates as revealed by GPS telemetry. Journal of Zoology, 293, 181–191. 10.1111/jzo.12132.
9. Kelley, C. P., Mohtadi, S., Cane, M. A., Seager, R., & Kushnir, Y. (2015). Climate change in the Fertile Crescent and implications of the recent Syrian drought. Proceedings of the National Academy of Sciences, 112, 3241–3246. 10.1073/pnas.1421533112.
10. Nickel, S.; Schröder, W. Fuzzy modelling and mapping soil moisture for observed periods and climate scenarios. An alternative for dynamic modelling at the national and regional scale? Ann. For. Sci., 74, 71.
11. IPCC. (2007). Climate Change 2007: Synthesis Report. An Assessment of Intergovernmental Panel on Climate Change. Geneva, Switzerland. Retrieved from: http://ipcc.ch/index.html.
12. Goubanova, K., L. Li. (2007). Extremes in temperatures and precipitation around the Mediterranean basin in an ensemble of future climate scenario simulations Glob. Planet. Change, 57, 27-42.
13. Planton, S., Deque, M., Douville, H., Spagnolli B. (2005). Impact du réchauffement climatique sur le cycle hydrologique C. R. Geoscience, 337, 193-202.
14. Diodato, N. (2004). Local models for rainstorm induced hazard analysis on Mediterranean river torrential geomorphological systems Nat. Haz. Earth Syst. Sci., 4 (0), 389-397.
15. Booij, M.J. (2005). Impact of climate change on river flooding assessed with different spatial model resolution. Journal of Hydrology, 303 (1–4),176.
16. Treut, H. Le, Gastineau, G., Li., L. (2008). Uncertainties attached to global or local climate changes C. R. Geoscience, 340 , 584-590.
17. Allen, R. G., Pereira, L. S., Raes, D., & Smith, M. (1998). Crop evapotranspiration-Guidelines for computing crop water requirements-FAO Irrigation and drainage paper, 56, vol. 300, pp. 6541 . FAO, Rome.
18. Zhovtonoh, O.I. et al. (2015). Metodychni rekomendatsii z planuvannia zroshennia na terytoriiakh z urakhuvanniam klimatu ta modelei ahrarnoho vyrobnytstva. [Methodological recommendations for planning irrigation in the territories taking into account climate and agricultural production models]. Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian].
19. Data on soil condition. (2024). Glosis. Retrieved from: http://54.229.242.119/GSOCmap/
20. Romashchenko, M. I., Kovalchuk, V. P., Tarariko, Yu. O., Soroka, Yu. V., Krucheniuk, A. V., & Demchuk O. S. (2016). Systema informatsiinoho zabezpechennia ahrarnoho vyrobnytstva cherez merezhu internet. [Information support system for agricultural production via the Internet]. Melioratsiia i vodne hospodarstvo, 104, 87-92. [in Ukrainian].
